Напрями вдосконалення валютної політики України на основі побудови моделі управління золотовалютними резервами
Відповідно до виокремлених нами в межах попереднього параграфа факторів впливу на валютну політику та беручи до уваги чинники формування валютного ринку в Україні (обсяги офіційних валютних резервів, чистий приріст прямих іноземних інвестицій, обсяги зовнішньої торгівлі валютних депозитів і фактор часу), можемо зробити висновок, що найбільш впливовим фактором, що визначає обсяги торгівлі на національному валютному ринку, є динаміка офіційних валютних резервів. Підтвердження цьому знаходимо в ряді сучасних наукових досліджень ефективності використання інструментів валютної політики [4, 56, 66, 109], в яких названі твердження аргументуються за допомогою побудованих та досліджених регресійних моделей залежності валютного курсу, а разом і напрямів реалізації валютної політики, від окреслених нами макроекономічних факторів.
Було з’ясовано, що для підтримання стабільного курсу національної валюти за умов від’ємного сальдо платіжного балансу і бюджетного дефіциту центр ваги переміщується на вартість запозичень, тобто на процентну ставку, що ставить у нерівні умови підприємницький сектор і державу в доступі до позичкового капіталу. Високі процентні ставки, за якими надають позики на внутрішньому ринку, є наслідком жорсткої валютної політики, спрямованої на стабілізацію валютного курсу. Причому така проблема є характерною не тільки для нашої держави – це стосується й інших країн, які мають недостатні обсяги внутрішніх грошових нагромаджень. Порушення рівноваги грошового ринку та знецінення національної валюти можна досягнути за рахунок профіциту бюджету. Проте для України як країни з перехідним типом економічної системи можливості досягнути стабільності обмінного курсу традиційними монетарним інструментами є обмеженими, особливо зважаючи на хронічні дефіцити державного бюджету [109]. Приріст ЗВР, вільних від зовнішніх зобов’язань, дає змогу центральному банку проводити незалежну валютну політику, що є необхідною умовою стабілізації валютного ринку. В іншому випадку національна економіка перебуватиме у стані постійної невизначеності, що приведе до проблем з нагромадженням кредитних ресурсів.
