Быстрый переход к готовым работам
|
Аналітичний зріз
З переходом
народного господарства до ринкових відносин розпочався новий етап в розвитку
страхового ринку, оскільки по суті була ліквідована державна монополія на
проведення страхування. Практика підтвердила, що монополія на проведення
страхування, як і будь-яка інша монополія не сприяє орієнтації на інтереси
страхувальників, породжує відомчі інтереси, задоволення яких стає першочерговим
завданням, приводить до бюрократизації страхового апарату, позбавляє його
гнучкості і маневреності. До того ж підвищення фінансової стійкості страхових
операцій і концентрації страхового фонду було можливим до певних меж.
Негативним було те, що Держстрах надавав обмежений набір страхових послуг.
Державне страхування орієнтувалося на задоволення потреб населення, в якого
об’єкти страхування були обмежені: домашнє майно, життя, здоров’я, будівлі,
транспортні засоби. При цьому найбільшого розповсюдження набуло страхування
життя. З реорганізацією
системи Держстраху розпочали створюватись страхові організації недержавних форм
власності, які почали займатись неофіційними видами страхування: страхування
кредитів, комерційних і фінансових ризиків, біржових операцій. Почали
розроблятися нові правила особистого і майнового страхування. Негативним моментом
монопольного проведення страхування було також і те, що Держстрах не завжди
виконував свої страхові зобов’язання по захисту інтересів страхувальників, що
завдало значну шкоду розвитку страхування і викликало недовіру страхувальників
до цієї важливої справи. Тому нові страхові компанії України бажали розширити
сферу послуг і укріпитися на страховому
ринку, повинні зруйнувати існуючий стереотип про страхування і довести
суспільству, що сучасний страховий бізнес не має нічого спільного із своїми
попередниками. Разом з тим розвиток
страхових відносин обумовлює необхідність створення страхового ринку нового
типу. Спочатку Укрдержстрах, як правонаступник Держстраху СРСР в Україні, у
вересні 1993 р. був перетворений в Національну акціонерну страхову компанію
«Оранта» і окремі компанії на базі старої системи. Одночасно інтенсивно
розпочали створюватися і комерційні страхові компанії різного профілю. Динаміка
чисельності страхових компаній в Україні характеризується такими даними: в 1990р.- 7, 1991р. -28, 1994р. — 616, 1995р. -655, 1996р. - 700, 1997р. — 241, 1998р. — 233,
1999р. — 254, 2000р. - 283, і на початок 2001р.- 328 компаній. Як відомо, стан
справ на страховому ринку, як правило, відображає загальну ситуацію в економіці
держави. Досвід функціонування страхового ринку України показав, що швидке
зростання кількості страхових компаній не означає якісних змін в страховій
сфері і перш за все наявності конкуренції страхових послуг. Визначальними в
умовах ринкової економіки для більшості страховиків стали проблеми їх адаптації
до ринкової кон’юнктури і конкурентного середовища та можливості в забезпеченні
фінансової стійкості як самих страхових компаній, так і страхових операцій, які
вони проводять. Тому не дивно, що кількість страхових компаній зменшилася в
1998 р. до 233 проти приблизно 700 різних страхових товариств і організацій,
які функціонували з початкового періоду становлення страхового ринку. При цьому
були й інші об’єктивні і суб’єктивні причини і особливо загальна економічна і
фінансова криза та пов’язані з цим проблеми збитковості галузей народного
господарства, невиплати заробітної плати і зубожіння населення та втрата довіри
населення до продекларованих економічних і ринкових перетворень, в тому числі і
до розвитку страхування, як однієї з дієвих форм соціального захисту населення.
Крім того, необхідно звернути увагу і на
те, що значним запізненням Верховною Радою України був прийнятий Закон «Про
страхування» (Постанова Верховної Ради України № 85/96-ВР від 7 березня 1996 р.),
що також не сприяло нормальному розвитку страхового ринку в Україні. За даними
Укрстрахнагляду, після набуття чинності даного Закону в перелік страхових
організацій, які отримали ліцензії на здійснення страхової діяльності та
пройшли перереєстрацію, було включено лише 212 страхових організацій різних
типів. Кінець
90-х років характеризувався збільшенням
валових показників страхових платежів, ростом кількості страховиків і їхньою
спеціалізацією по видах страхування, розвитком перестрахувальних операцій як на
внутрішньому (національному), так і на зовнішньому (світовому) страховому ринку
(табл.5). Таблиця 5. Динаміка розвитку страхового
ринку України
Розвиток
страхового ринку України за останні 8 років знаходився в умовах пожвавлення
економічної діяльності, зниження темпів падіння виробництва. Це не могло не вплинути
на його розвиток, і він розвивався досить високими темпами (таблиця 6). Таблиця
6. Темпи росту страхування в Україні
Намітився ряд тенденцій, серед
яких: §
темпи росту страхових платежів
продовжують випереджати темпи росту страхових виплат; §
поетапно збільшуються обсяги страхових
резервів; §
намітилася тенденція значного збільшення
сплачених статутних фондів, що свідчить про привабливість для інвестування
страхового ринку, як сфери, що динамічно розвивається, і усвідомлення
страховиками необхідності збільшення капіталізації для виконання страхових
зобов'язань. Державна політика розвитку страхового ринку України
супроводжувалася удосконаленням нормативно-правового забезпечення, збільшенням
кількості страхувальників, упровадженням нових видів страхування і підвищенням
надійності роботи страхових компаній і посередників, що знайшло своє
підтвердження в прийнятті органами державної влади нових нормативно-правових
актів і внесенні змін у діючі. Уперше на більш тривалий термін постановою
Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2001 року № 98 затверджена Програма
розвитку страхового ринку України на період 2001(2004 року, що визначила
основні напрямки розвитку страхового ринку і заходу щодо створення привабливого
і доступного для страхувальників ринку страхових послуг, перетворення
страхування в ефективну складову частину соціального захисту населення.
Найважливішим етапом розвитку
страхування стало прийняття в 2001 році Законів України «Про страхування» і
«Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг». За експертними
оцінками, сьогодні в Україні застраховано лише 10% ризиків, тоді як у більшості
країн цей показник складає 90-95%. Частка страхового ринку України в
загальноєвропейському обсязі страхових послуг складає лише 0,05% - при тім, що
в Україні проживає 7% населення Європи. Незважаючи на номінальне зростання обсягів страхових платежів, частка
страхового ринку в 2001 році склала лише 1,5% ВВП. При цьому для розвитих країн
аналогічний показник складає 8-12%. Таблиця 7.Частка страхування у ВВП
В останні роки страховий ринок по темпах
розвитку випереджає інші сектори економіки України. Це стало можливим завдяки
ефективному задоволенню страховиками запитів одночасно двох категорій
страхувальників: тих, хто хоче захистити свої засоби від ризиків, і тих, хто
боре з непомірним податковим тягарем. При цьому попит на страхування як
інструмент податкової оптимізації з кожним роком удосконалюється і залучає нових клієнтів. Таким чином, реальне
страхування за різними оцінками складає 25-40% від загальних показників.
Особливо висока частка "псевдострахування" у добровільному майновому
страхуванні, оскільки витрати на страхування майна юридичних осіб відносяться
на валові витрати, а розміри страхових тарифів за згодою сторін договору
страхування застосовуються, як правило, з підвищувальним коефіцієнтом від 1 до
5 до базового. Непрямим підтвердженням цих негативних тенденцій є те, що темпи
приросту в 2001 році страхових платежів по майновому страхуванню зросли до
50,25% (у 2000 році до 106,32%), а темпи приросту страхових виплат знизилися і
склали відповідно 20,19% і 3,31%. Як не дивно, рівень виплат по обов'язковому
недержавному страхуванню з кожним роком планомірно збільшується, а в 2001 році
зафіксований навіть вище середньоринкового. Аналізуючи даної таблиці 8, можна
зробити висновок, що реальне страхування стало утрачати свої позиції починаючи
з 1998 року. Таблиця 8.
Рівень страхових виплат
Загальна
(валова) сума страхових виплат, здійснених страховиками за 2001 рік, склала 424
млн. грн. У порівнянні із 2000 роком
обсяги вказаного показника зросли лише на 17 млн. грн. (у 1,04 раза). Обсяг
виплачених безпосередньо страхувальникам страхових сум/відшкодувань за 2001 рік
склав 402,2 млн. грн., в тому числі страхувальникам-громадянам 210,3 млн. грн. |
|