Сучасний економічний механізм формування продовольчого ринку
Теорія економічного механізму вирішила ряд актуальних проблем рин-кової економіки, подолавши протиріччя класичної і неокласичної економіки, але залишила без вирішення інші проблеми, які стали предметом інших на¬прямків досліджень економічних систем.
В неокласичній теорії інституціональна теорія є одною із вихідних умов або середовищем для функціонування ринку. Людина тут незалежна, егоїстична, раціональна і інформована. У Ф. Хайека людина слідує традиціям і пристосовується до невідомого, а конкуренція проводить відбирання правил поведінки[48]. Т. Верлен переносить акцент з людини на організацію[49]. Дж. Стіглер виходить з того , що людина домагається кращих варіантів до тих пір, доки витрати пошуку перевищать очікувану економію[50]. Саймон показав, що людина веде себе раціонально, але її інтелект і обмежені здатно¬сті враховуння змін не дають можливості досягати оптимальних рішень, зу¬пиняючись прийнятному для неї варіанті. Таким чином , її дії характеризу¬ються не досконалою, а “обмеженою раціональністю”. Як бачимо, розвиток економічної теорії іде по шляху уточнення і пом’якшення її допущень.
Відкриття Р. Коузом трансакційних витрат[51] показало, що неокласи-чна економічна теорія в багатьох своїх елементах справедлива, як зауважив Д. Порт[52], лише при надзвичайно жорсткому посиланню про те, що тран-сакційні витрати дорівнюють нулю; якщо ж трансакційні витрати пози¬тивні, то необхідно враховувати вплив інститутів. Інститути в межах нової інститу-ціональної теорії визначають правила поведінки і способи підтримки цих правил, які одночасно обмежують і стимулюють поведінку економічних аге-нтів. Вони включають в себе формальні і неформальні правила, які розріз-няються способом їх ствердження в економіці.
Найновіша ідея економічного механізму сформульована Лео (Леоні-дом) Гурвіцем, Роджером Майерсоном, і Еріком Маскіним, яким в 2007 році присуджена Нобелівська премія по економіці за “оснополагающий вклад в теорию економических механизмов”[53].
Ця теорія починалася з практичного питання: як повинна бути органі-зована планова економіка, щоб інформація необхідна для її ефективного фу-нкціонування використовувалася найбільш оптимальним чином? В ідеальній ринковій економіці інформація, поширена серед величезної кількості незале-жних суб’єктів – перш за все, споживачів і фірм, – агрегується і передається через ціни, встановлені “невидимою рукою ринку”. Як справедливо вказав Ф. Хайек, в плановій економіці децентралізований обмін інформації неможли¬вий, і відповідно стає природне теоретичне питання: як може бути влаштова¬ний централізований механізм збирання і використання економічної інфор¬мації[54].
