Місце і роль житлової кооперації на ринку житла та у світовому кооперативному русі

          У багатьох країнах світу житлова кооперація має давню історію. За твердженням спеціалістів Міжнародного кооперативного альянсу перший житлово-будівельний кооператив було створено у середині ХІХ ст., коли у Берліні Віктор Еме Губер ініціював будівництво кількох житлових приміщень. Подібні кооперативи досить швидко набули популярності, довели свою життєздатність і стали надійним засобом самодопомоги населення у вирішенні житлової проблеми. З часом кооперативні економічні організації стали спеціалізуватися на утриманні будинків і прибудинкових територій. Багато з числа перших житлово-будівельних, житлово-орендних та житлово-експлуатаційних кооперативів успішно діють понад 100 років [267, с. 6]. Традиційно, сукупність названих кооперативів називають житловою кооперацією. Враховуючи специфіку і закономірності функціонування цього важливого виду кооперації у різних країнах світу можна вважати, що житлова кооперація – це сукупність первинних кооперативних організацій та їх об’єднань, що діють на основі принципу самодопомоги і сприяють їх членам-співвласникам у колективному вирішенні житлової проблеми та забезпеченні належних умов проживання.           Проте, слід акцентувати увагу, що до житлової кооперації необхідно відносити не тільки житлові кооперативи, але й організації, що діють на основі кооперативних принципів (житлові будівельно-ощадні каси, кондомініуми, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків).          

Вся работа доступна по Ссылке