У нас уже 176407 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ФРН у сучасних міжнародних відносинах 1990-2002 р
Количество страниц 64
ВУЗ Киевская национальная академия
Год сдачи 2010
Содержание ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФРН В МІЖНАРОДНОМУ СВІТІ 7
1.1. Аналіз джерел 7
1.2. Об’єднання Німеччини 1990 року як фактор зміни сил на міжнародній арені 13
РОЗДІЛ 2. МІСЦЕ ФРН В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ 19
2.1. Наслідки об’єднання Німеччини 19
2.2. Особливості економічного розвитку ФРГ 22
2.3. Коротка характеристика Німеччини на міжнародній арені 40
РОЗДІЛ 3. МІСЦЕ ФРН В МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ’ЄДНАННЯХ 41
3.1. Передумови міжнародного співробітництва ФРН 41
3.2. Стратегічна роль ФРН у НАТО та ЄС 44
3.3. Місце ФРН у постбіполярній Європі 48
ВИСНОВКИ 55
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 58
ДОДАТКИ 64


ВСТУП

Актуальність теми. Створення єдиної Німеччини стало одним з помітних політичних подій кінця XX століття. Воно означає державне возз’єднання німецького народу, а також - важливі зміни в його економічному, суспільному й політичному житті. У центрі Європи з’явилася держава з набагато більшим потенціалом, у якого стали складатися нові відносини із сусідами. У результаті виникла інша ситуація в НАТО і ЄЕС, а також - відбулися більші зміни у всім комплексі українсько-німецьких відносин.
Об’єднання Німеччини в 1990 році мало не тільки державно-правовий, але також і не менш складний міжнародно-правовий характер. Протягом багатьох років після другої світової війни німецьке питання залишалося відкритим. Державний поділ Німеччини закінчилася мирним шляхом і за згодою всіх держав-учасників - СРСР, США, Великобританії й Франції.
Метою роботи є дослідження сучасного становища ФРН.
Об’єктом дослідження є ФРН як один зі світових лідерів на міжнародній арені.
Предметом дослідження є сучасне міжнародне становище ФРН.
Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є:
- розглянути теоретичні основи дослідження ФРН в міжнародному світі;
- ознайомитися з наявною джерельною базою для проведення дослідження;
- розглянути наслідки об’єднання Німеччини;
- визначити особливості економічного розвитку ФРГ;
- здійснити аналіз місця ФРН в міжнародних відносинах;
- виокремити місце ФРН в міжнародних інтеграційних об’єднаннях;
- обґрунтувати місце ФРН у постбіполярній Європі.
Теоретичною й методологічною основою роботи є наукові положення, розроблені на базі методу діалектичного матеріалізму й порівняльно-історичного підходу, що розкривають взаємозв’язок між політикою й ідеологією, політикою й економікою, ідеологією й економікою, між внутрішньодержавними й міжнародними проблемами.
Великий інтерес викликають загальнотеоретичні й спеціальні роботи в області міжнародного права, присвячені проблемам Німеччини після другої світової війни, правовому статусу ФРН і НДР, їхньому об’єднанню (І.Н. Арцібасова, Г.Я. Бакірової, В.В. Бєлова, Н.В. Захарової, Г.І. Курдюкова, Е.А. Коровіна, І.С. Марусіна, Г.І. Тункіна, Д.І. Фельдмана).
Проблема єдності або розколу Німеччини, відносин між ФРН і НДР була однієї зі стрижневих у післявоєнній історії Німеччини.
3 жовтня 1990 року відбулася подія, про актуальність якого одні навіть не замислювалися, а ті, хто замислювався, вважали його справою далекого майбутнього. Німеччина стала єдиною.
У період з 1990 р. з’явилося вже чимало книг, які присвячені проблемі об’єднанню й докладно освячуються події, осені 1989-1990 років, що відбувалися в обох (особлива увага приділяється східній) частинах тоді ще розділеної Німеччини. Багато дослідників, в основному, звичайно, російські, вважають, що об’єднання Німеччини являла собою аншлюс НДР до ФРН.
Серед основних факторів, завдяки яким це приєднання стало можливим, називаються фактори внутрішні й зовнішні.
Зовнішній фактор - це позиція СРСР; будь вона в даному питанні інша, то можливість настільки швидкого й за історичними мірками миттєвого приєднання одної країни була б, на думку багатьох істориків, виключена [49].
Внутрішнім фактором є криза в самій НДР, яка з фатальною неминучістю визначила по думці інших дослідників, аншлюс НДР до ФРН.
Звертання до даної проблематики сьогодні тим більше цікаво, що скрупульозно досліджувані нами процеси привели не тільки до появи в центрі Європи потужної в політичному, економічному й науково-технічному відношенні держави, але й до зміни ситуації в НАТО, Європейському Союзі й інших європейських структурах, сфері європейської й міжнародної безпеки, у цілому в системі міжнародних відносин.
Зросла роль ФРН в ООН, особливо на миротворчому, антикризовому й антитерористичному напрямках. Об’єднання Німеччини привело до істотного коректування військової й політичної складових загальноєвропейського процесу.
Цікаво відстежити, як у ФРН використовувався потужний, "державно-ідеологічний ресурс, що шліфувався" на протязі десятиліть, що в остаточному підсумку визначило перехід ініціативи в питаннях об’єднання до правлячих кіл ФРН і, як результат, до об’єднання Німеччини за планами, виробленим Бонном [30].
У роботі узагальнена велика маса фактичного матеріалу з радянських, російських і закордонних джерел, у зв’язку із чим це дослідження може також знайти застосування в інформаційно-довідковій роботі. Робота може бути використана при підготовці навчальних курсів по країнознавству й новітній історії Німеччини.
Велику роль при розробці проблематики відносин НДР-ФРН зіграли офіційні документи й матеріали Радянського уряду, заяви МЗС СРСР, виступи лідерів Радянського Союзу і його міністрів закордонних справ з питань, що відносяться до теми даного дослідження, так само, як і офіційні документи Організації Варшавського Договору, що відносяться до проблем роззброювання й співробітництва в Європі з 1955 р. по 1990 р.
Структура роботи складається зі вступу, у якому обґрунтовується актуальність теми дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження, трьох розділів, у яких здійснено вирішення основних завдань роботи.
Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.
Список литературы ВИСНОВКИ

НДР за 40 років її існування домоглася багато чого в розвитку народного господарства, науки, культури, спорту. Ставши найбільш економічно благополучною державою серед країн соціалізму й створивши високо оцінену в усьому світі службу розвідки, вона, проте, не змогла успішно протистояти ФРН, тому що уступала їй економічно насамперед, а надалі - і політично, поступово втративши в період 1953-1975 р. ініціативу в боротьбі за досягнення німецької єдності.
Таким чином, на основі широкого кола джерел, використовуючи досягнення сучасної міжнародної історіографії, було проведене комплексне, системне дослідження генезису “німецького питання” і його вирішення, використана сучасна методологія, що дозволяє проаналізувати механізм прийняття рішень в умовах постіндустріального суспільства.
Таким чином, поділ Німеччини є одним із наслідків Другої світової війни та формування біполярної системи світового устрою.
Питання національно-державної єдності Німеччини в другій половині ХХ століття нерозривно пов’язане з розвитком міжнародних відносин. Зовнішня політика ФРН та НДР довгий час визначалась належністю до певного політичного блоку.
Місце й роль Німеччини в міжнародному поділі праці визначають провідні галузі німецького промислового виробництва: хімічна промисловість, автомобілебудування й енергетика. Вони поглинають більшу частку внутрішніх і зовнішніх інвестиційних потоків, робочої сили й інших виробничих факторів. При цьому виробництво німецької промисловості значно швидше розвивається за кордоном: переміщення виробництва в інші країни знижує трансакційні витрати, сприяє раціональному розподілу ресурсів і створює умови для збільшення обсягів виробництва за рахунок підвищення попиту в результаті розширення ринків збуту.
Німеччина спеціалізується на виробництві наукомісткої й капіталомісткої продукції. Використовуючи трудо- і ресурсозберігаючі технології, завдяки концентрації капіталу, широкому доступу до ринків збуту (що теж можна вважати виробничим фактором), ФРН оптимізує свою виробничу стратегію, тому вона зуміла досягти великих успіхів у конкурентній боротьбі й стати третьої по масштабах економікою світу.
Місце ФРН у постбіполярній Європі визначається тим‚ що вона перестала бути середньою регіональною країною‚ якою була до об’єднання. Проте об’єднана Німеччина не стала й великою державою у такому розумінні цього слова, яке склалося за часів холодної війни. В результаті глобальних змін кінця 80–х – початку 90–х років Німеччина отримала засоби структурного впливу на політичну й економічну ситуацію на європейському континенті, тобто здатність впливати на структуру міжнародних відносин, у рамках якої діють інші міжнародні актори. Такі засоби структурного впливу включають залежність низки валют малих європейських країн від німецької марки у 90–ті роки‚ інвестиційну та торговельну прив’язаність цих країн до німецької економіки‚ визначальний вплив ФРН на формування бюджету ЄС й ряду інших європейських міжнародних організацій тощо. Це надає Німеччині відносних переваг порівняно з її сусідами.
Пріоритети німецької зовнішньої політики зумовлюють нову роль ФРН у Європі‚ що забезпечується дипломатією, якій вдається поєднувати одночасне осягнення багатьох цілей у кількох площинах міжнародних відносин. У стосунках в рамках НАТО Федеративна Республіка виступає з багатьох питань як вірний американський союзник на континенті і‚ одночасно‚ як партнер Франції у розбудові Спільної зовнішньої політики і політики безпеки (СЗПБ) в межах ЄС. У комплексі відносин НАТО з Росією Німеччина відіграє роль держави, яка чітко ідентифікує себе з Північноатлантичним альянсом (на відміну від Франції, Греції чи Чехії), але послідовно виступає за врахування‚ в міру можливості‚”леґітимних” російських інтересів у діях блоку. У стосунках з іншими країнами Центрально–Східної Європи Німеччина‚ з одного боку‚ всіляко підтримує їхнє прагнення до інтеграції у ЄС, а з іншого‚ – робить усе, щоб до їхнього прийняття реформувати Союз таким чином, аби зберегти ефективність його діяльності за умов збільшення кількості держав–членів.
Важливою проблемою у двосторонніх відносинах між Україною та ФРН є недостатнє залучення до них органів місцевого самоврядування на рівні областей‚ міст і районів. З цією метою необхідно створити реєстр партнерських зв’язків між окремими землями‚ округами та громадами ФРН і відповідними їм суб’єктами місцевого самоврядування України‚ а також опрацювати державну програму встановлення таких зв’язків‚ метою якої мало б стати налагодження якомога більшої кількості партнерств на усіх рівнях.
Роль об’єднаної Німеччини у Європі має подвійний‚ сповнений суперечностей діалектичний характер. З одного боку‚ в економічному плані ФРН є найсильнішою країною регіону і тому прагне приблизити до себе сусідів, але у той же час вона докладає значних зусиль для подолання тих протиріч із ними‚ які є наслідком складних взаємовідносин у минулому. З цією метою вона бере активну участь у акціях‚ здійснюваних у рамках НАТО, ЄС, ОБСЄ та інших інституцій безпеки та співробітництва у Європі‚ використовуючи їх для реалізації власних зовнішньополітичних інтересів таким чином‚ щоб це не викликало занепокоєння сусідів.



Документи, мемуари
1. Leonardt R. X-mal Deutschland.-Munchen.-1961.

Література, монографії

2. Амплеева А.А. Трудный путь к единству // Объединенная Германия: десять лет: Проблемно-тематический сб. / РАН. ИНИОН. М., 2001. С. 8 – 37.
3. Бакирова Г.Я. Объединение Германии: предпосылки, процесс и международно-правовые последствия, Казань, 2003. 196 с.
4. Буглай В. Б., Ливенцев Н. Н. Международные экономические отношения: Учебное пособие для вузов/Под ред. Н. Н. Ливенцева. - М.:Финансы и статистика, 1996. - 160с.
5. Бусыгина И.М. Регионы Германии.- М.,2000. Стр.52-53
6. Воробьева Л.М. Объединение Германии: ретроспективный взгляд на актуальную проблему. М., 1998. 100 с.
7. Германия на пути в третье тысячелетие. Пособие по страноведению. М., 2001. 367 с.
8. Германская история в новое и новейшее время./ Под ред.Сказкина С.Д.и др. Т.1.- М.,1970
9. Герценовские чтения. 1997. Актуальные проблемы социальных наук. СПб., 1998, С. 41-43.
10. Горбачев М.С. Как это было. Объединение Германии. М.,1999
11. История европейской интеграции. 1945-1994. М.,1995
12. Конституции зарубежных государств: Учеб. пособие / Сост. проф. В. В. Маклаков. М., 2002. С. 75.
13. Кривонос Р.А. Геополітичні наслідки німецького об’єднання // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – Київ: Київський університет‚ 1999. – Випуск 13. - Ч. 3. – С. 24 – 32.
14. Кривонос Р.А. Головні напрями німецької зовнішньої політики після об’єднання // Матеріали наукової конференції студентів та аспірантів‚ присвяченої 50–й річниці ООН. – Київ: Київський університет ім. Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин‚ 1995. – С. 144 – 147.
15. Кривонос Р.А. Об’єднана Німеччина в європейських інтеграційних процесах // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – Київ: Київський університет‚ 2002. – Випуск 32. - Ч. 2. – С. 61 – 71.
16. Ломакин В.К. Мировая экономика Учеб. для вузов.- М.: Юнити, 2000.-727с.
17. Малая Энциклопедия стран./Сиротенко Н.Г., Менделеев В.А. - Харьков: Торгинг, 2000.- 720с.
18. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / Под ред. Л.Н. Красавиной. - М.: Финансы и статистика, 2005. - 576с.
19. Международные экономические отношения в контексте глобализации: Учебное пособие/Под ред. Ю. П. Дусь. - Омск. Изд-во "Наука-Омск", 2003. - 349с.
20. Международные экономические отношения. Учебник/Под ред. Н. Н. Ливенцева. - М.: Московский государственный институт международных экономических отношений (Университет);"Российская политическая энциклопедия",2001. - 512с.
21. Международные экономические отношения: Учебник для вузов/ В.Е. Рыбалкин, Ю.А. Щербинин, Л.Б. Балдин и др.; Под ред. проф. В.Е. Рыбалкина. - 5-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005.-605с.
22. Мельников Д. Кому на руку расчленение Германии // Известия. 1947. 28 марта.
23. Мировая экономика: Учеб. / Под ред. проф. А.С. Булатова. - М.: Юристъ, 2002. - 734с.
24. Монне Ж. Реальность и политика. Пер. с фр. М.,2001
25. Павлов Н.В. Объединение или рассказ о решении германского вопроса. М.,1992
26. Павлов Н.В. Объединение или рассказ о решении германского вопроса с комментариями и отступлениями. М., 1992.232 с.
27. Страны и регионы мира 2008: экономико-политический справочник/ Под ред. А.С. Булатова. - М.: ТК Велби, изд-во Проспект, 2008.-624с.
28. Филитов A.M. Германский вопрос: от раскола к объединению: Новое прочтение. М., 1993. 240 с.
29. Филитов А.М. Германский вопрос: от раскола к объединению. М.,1993
30. Харченко И.И. Истоки зарождения новой восточной политики в ФРН // Международные отношения и проблемы государственного строительства в странах Европы и Америки: Межвуз. сб. науч. тр. / Под ред. Давлетова А.Р. – Бердянск-Запорожье, 1996.– С.68-71. Харченко І.І. Німецьке питання у віддзеркаленні міжнародних відносин (1989-1990 рр.) // Наукові праці історичного факультету ЗДУ.– Вип.VІ.– Запоріжжя, 1999.– С.165-190.
31. Харченко И.И. К вопросу о внешнеполитических аспектах объединения Германии // Наукові праці історичного факультету ЗДУ.– Вип.ІІІ.– Бердянськ–Запоріжжя, 1998.– С.128-132.
32. Харченко И.И. Трансформация подходов к решению германского вопроса в правительственных кругах ФРН (1949-1971) // Придніпровський науковий вісник: історія і соціологія.– Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1998.– №79.– С.1-6.
33. Харченко І.І. Об’єднання Німеччини: соціально-психологічні чинники антитоталітарної революції в НДР // Наукові праці історичного факультету ЗДУ.– Вип.Х.– Запоріжжя, 2001.– С.267-275.
34. Хугаева З. Финансовая сфера ФРН: проблемы и перспективы// Мировая экономика и международные экономические отношения.- 2003.- №10.- с.14.
35. Экономика Германии: Учеб. программа спецкурса/ ОмГУ Ист. фак. Каф. истории и теории междунар. отношений; (Сост. А. Г. Зинченко).- Омск : ОмГУ, 2002.

Статті

36. Бусыгина И. Асимметричность федерации: Россия и опыт Германии// Мировая экономика и международные экономические отношения.- 1998.- №12.- с.142.
37. Гутник В. Германия//Мировая экономика и международные экономические отношения.- 2001.- №8.- с.79.
38. Добросоцкий В. Государственное регулирование продовольственного рынка//Мировая экономика и международные экономические отношения.- 2000.- №9.- с.24.
39. Келер Х. Экономическая стратегия для Центральной и Восточной Европы: роль Германии//Проблемы теории и практики управления. - 2000.- №4.- 28.
40. Кривонос Р.А. Механізм формування та реалізації зовнішньої політики ФРН // Нова політика. - 1998. – № 2. – С. 16 – 24.
41. Кривонос Р.А. Неформальна столиця об’єднаної Європи // Людина і політика. – 2000. – № 2. – С. 23– 27.
42. Кривонос Р.А. Німецькі вибори як фактор світової політики // Політика і час. –1998. – № 10. – С. 28 – 38.
43. Кривонос Р.А. Німеччина після виборів 1998 р.: проблеми і перспективи // Людина і політика. – 1999. – № 1. – С. 57– 64.
44. Кривонос Р.А. Об’єднана Німеччина та проблеми безпеки Східної Європи // Нова політика. –1995. – № 2. – С. 11 – 17.
45. Кривонос Р.А. Фішер: Немає „зеленої” зовнішньої політики‚ є лише німецька зовнішня політика // Політика і час. – 1999. – № 1. – С. 36 – 50.
46. Кузнецов А. Германский капитал за рубежом// Мировая экономика и международные экономические отношения.- 2008.- №10.- с.32.
47. Маньковский Б.С. Проблема будущего государственного строя в Германии // Советское государство и право. 1947. № 2. С. 22-33.
48. Монин Д. Федерация или единое германское государство // Большевик. 1947. № 8. С. 24 – 38.
49. Павлов Н. Германия: QUO VADIS ? // Мировая экономика и международные отношения - 2006.-№ 3.- с. 31
50. Погорельская С. Внутриполитические аспекты новой германской внешней политики// Мировая экономика и международные экономические отношения.- 2001.- №7.- с.91.
51. Путь Германии к единству был долог// Открытая политика. М., 1998. № 5. С. 64-75.
52. Тарле Е. Единство или федерализация? (К вопросу о государственном устройстве Германии) // Известия. 1947. 23 марта.
53. Трайнин И. Об исходной базе для государственного строя послевоенной Германии // Известия. 1947. 30 марта.
54. Филитов А.М. Советская политика и объединение Германии (1989-90)//ОИ.-2004.-№6
55. Филитов А.М. СССР и германский вопрос 1941-1949 гг.//ННИ.-2000.- №4
56. Формер Л. Россия и Германия: перспективы партнерства//Мировая экономика и международные отношения.-2000.- №1. -с. 79.
57. Цедилин, Л. Расширение ЕС и перспективы восточногерманских земель//Вопросы экономики.- 2005.- №4.- с.23.

Інтернет
58. http://www.dw3d.de/dw/article/0,2144,2307315,00.html - Рост экономики Германии.
Цена, в рублях:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 3000





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.